Мій тато кинув нас помирати з голоду — маму, мене, брата і сестру. Через голод у мами зникло молоко. Вона розповідала, що не знала, що робити з двома немовлятами і трирічною мною, бо малі плакали від голоду ночами. Тато міг повертатися раз на кілька місяців і бити маму. Він також регулярно погрожував уночі зарізати нас усіх.

​

Хтось із сусідів викликав поліцію, але вона приїжджала, складала протоколи і їхала собі. А він залишався і продовжував усе це робити. Так поліція діяла щоразу, коли приїжджала. Я знаю, що так відбувається і досі, і що на неї не можна покластися. Тим не менш, мій тато на волі й жодного покарання за свої дії не поніс, жодного разу не платив аліментів. Ми дивом вижили.

​

Нам допомагали мамині батьки, а мама працювала на двох роботах: у нашому дитсадку, а вночі — на кондитерському заводі. Вона працювала майже цілодобово.

​

Мій тато — виродок. Я хочу, щоб його посадили за злочини насильства проти мами.

​

До речі, наскільки мені відомо, він вступив у нові стосунки, завів дитину, і та жінка теж його вигнала. Цікаво, скільки ще життів він скалічив?

​​

Анонімна авторка; історія розказана у 2023 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»