Мій перший сексуальний контакт був дуже травматичним. Мені було 12 років, це був друг нашої сім’ї, ми жили в одному домі. Я також із ним дружила, сприймала його як дорослого друга і тепло спілкувалася. Він використав довіру і дружнє становище щодо нашої сім’ї, щоб вчинити злочин.
У той вечір він прийшов до нас, було ще багато інших дорослих, гучно грала музика, гості танцювали, у кімнаті було напівтемно. Він сидів поруч зі мною на дивані, заліз рукою мені в труси й торкався мене під ними. Він спеціально вибрав час, щоб не привертати уваги: усі були напідпитку та веселилися… Я була шокована та налякана, довго нікому не розповідала про це. Ніхто про це й не підозрював…
Після цього випадку він мене дратував, і я його ненавиділа, бо він потім, ні в чому не бувало, приходив до нас у дім знову і знову. Я була маленькою та наївною, дуже боялася комусь про це розповісти й не мала в оточенні нікого, кому могла б довірити свої таємниці та хвилювання.
Я продовжувала поводитися з ним так, ніби нічого не сталося. Спроби торкатися мене повторювалися ще неодноразово, він постійно затримував на мені свій погляд і робив об’єктивувальні компліменти. Після того випадку я завжди намагалася втекти або відсторонено поводитися, коли його бачила. Зрештою, у мене закінчилося терпіння, і я наважилася повідомити матері про те, що відбулося.
Мені було страшно заговорити, але я подумала: хай буде, що буде. Я наважилася і розповіла. Мама була шокована й запитувала, чому я мовчала. Розпитувала деталі про той випадок, але в підсумку просто звинуватила мене в тому, що я кажу неправду і що такого не могло статися… Друг нашої сім’ї мав великий кредит довіри, і я так і знала, що мені ніхто не повірить.
Хоча постраждалою була я, соромно було мені. Я не знала, що робити. Мама зробила вигляд, що нічого не було, і ніяк не відреагувала на мою розповідь. Нічого не змінилося… Він приходив, і мені ставало дедалі огидніше. Я не могла більше дивитися йому в очі. Не могла нікому сказати, що мене образили, і не могла виговоритися.
Першу психологічну підтримку щодо цього випадку я отримала в 28 років, коли самостійно звернулася по допомогу до психолога.
Анонімна авторка; історія розказана у 2023 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»