Якось на початку повномасштабного вторгнення ми з подругою поїхали волонтерити в інше місто. Увечері після роботи американці-медики, яким ми перекладали, запросили нас відпочити в бар. Ми випили трохи, але один із чоловіків випив дуже багато. Він почав робити огидні коментарі щодо нашого вигляду, словесно чіплятися і вимагав, щоб ми виконували певні сексуалізовані рухи, демонструючи їх на собі. Перехід до активніших дій, мабуть, стримувала лише присутність інших наших знайомих.

Наступного дня ми цілий день їхали як пасажирки в машині, де за кермом був цей чоловік.

 

Найстрашніше, що він — працівник міжнародної організації. Ми тоді не змогли поскаржитися на нього, бо відчували себе винними: самі пішли в той бар, самі пили. Ніби ми певною мірою були відповідальні за дії іншої людини.

​

Сподіваємося, що більше ніхто не зазнав подібного з його боку.

​​

Анонімна авторка; історія розказана у 2023 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»