1 січня. Ми повернулися з святкування Нового року у наших друзів. Я та мій чоловік. Жили ми тоді зі свекрухою, якій і почали на радісних емоціях розповідати про ніч. Власне, я була дуже задоволена, тому хотіла розповісти якомога більше, і у якийсь момент я перебила його. Він дав мені ляпаса майже одразу, який переріс у побиття. Мене нудило весь день (і не від похмілля), гадаю у мене був легкий струс мозку.
Літній день. Він попросив мене дати рекламу у газету. Я зробила все, що він просив, проте через якісь обставини реклама не була опублікована вчасно. Йому було начхати на те, що я до цього непричетна. Цього дня він мало не задушив мене. Я відчувала, як втрачаю свідомість, він, напевно, це теж помітив, тому саме у цей момент відпустив руки від моєї шиї. Синці на шиї не проходили ще довго – мені довелося влітку ходити у кофтинах із горловиною.
Насправді, схожих історій купа. Пробула я з ним у стосунках 12 років, а потім, на щастя, пішла.
Анонімна авторка; історія розказана у 2019 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»
