Це сталося у 2012 році.
Мені було трохи за двадцять — ще зовсім не доросла, але шалено натхненна.
Тоді я мріяла працювати в ЛГБТ-організації, хотіла бути частиною чогось важливого, робити внесок у спільноту.

Тому я прийшла і сказала, що ось я — хочу щось робити. Навіть як волонтерка.

​

Можливо, мені бракувало досвіду чи навичок. І якби мені сказали це, я б прийняла таку відповідь.

​

Але мені сказали інше:
«Ти виглядаєш як звичайна дівчина.
Ти занадто фемінна.
Ти не лесбійка.
Ти не схожа на лесбійку.»

​

І от зараз я бачу ту дівчину, яка стоїть там з відкритим серцем, сподіваннями і бажанням бути частиною чогось важливого, але почувається при цьому так, ніби її облили лайном.

Це був момент, коли її фемінність стала для когось підставою сумніватися в її приналежності до спільноти, у якій чомусь зовнішність визначає ідентичність.

​

І я тоді справді засумнівалася в собі.
Я питала себе:
А може, я недостатньо лесбійка?
Може, я роблю щось не так?
Може, якщо я фемінно виглядаю, то я ніколи не знайду ні себе, ні стосунків?
Може, мені треба таки піти і пошукати собі майбутнього чоловіка?

​

Цей випадок вплинув на мене набагато сильніше, ніж усі ті майже стандартні ситуації:
Коли «найкращий друг дитинства» казав: «Та що ти, переростеш! Награєшся і станеш нормальною!»
Коли якийсь лівий чоловік на вечірці говорив: «О, дівчата, а ви лесбійки? А можна я до вас?»
Чи навіть той випадок, коли мене намагалися побити в кафе тільки тому, що я обіймала свою дівчину (і добре, що тоді все залишилося на рівні погроз).

​

Пройшли роки.
Зараз мені 33.
І я знаю правду про себе набагато глибше.

​

Я лесбійка — незалежно від зовнішності.
Незалежно від одягу, макіяжу чи його відсутності.
Незалежно від того, вдягнута я в спідницю та підбори чи в джинси та кросівки.
Незалежно від того, що хтось досі поділяє лесбійок на «справжніх» та «ні».

​

Я люблю фемінно виглядати.
І я люблю фемінних дівчат.
І це не робить мене менш лесбійкою, менш щирою, менш собою.

​​

Міра Островська, вона/її, 33; історія розказана у 2025 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства».