Коли я жила в гуртожитку, спільний душ знаходився у хлопчачому блоці. Хлопці завжди намагалися відкрити двері (і інколи їм це вдавалося), через що ще кілька років поспіль я відвикала не дивитися на двері із острахом, що хтось зайде.

А одного разу хтось із них простягнув руку з телефоном у вентиляційний отвір (з іншого боку це була комірчина) і почав знімати мене 😖. Коли я це помітила, я почала бризкати водою і кричати. Вибігла з душу, але нікого не було — двері до своїх кімнат хлопці позакривали. Я зверталася до комендантки, але вона тоді відповіла: «У тебе гарна фігура, чого тобі соромитися».

Так і досі не знаю, чи є десь той запис і хто його зробив(((

​​

Анонімна авторка; історія розказана у 2022 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»