У підлітковому віці у мене був хлопець, з яким ми «зустрічалися» два тижні, після чого я зрозуміла, що мені не хочеться стосунків з цією людиною, і ми розійшлися. Він почувався ображеним через те, що я його так швидко «кинула», і певний час намагався мене повернути, поки не з’явилася можливість помститися за це. У нашого спільного друга був день народження, який ми відзначали на озері за містом. Там було доволі багато людей, зокрема й мій колишній.
Через спеку та алкоголь я втратила свідомість під час святкування. Мій колишній узяв мене на руки й відніс подалі від людей. Поки я була без свідомості, він роздягнув мене й збирався зґвалтувати, знімаючи це на камеру. Мені пощастило, бо, знявши з мене труси, він побачив місячні й злякався, тому не пішов далі, і я залишилася незайманою.
Через те що я довго не приходила до тями, він із нашими спільними знайомими відвіз мене до батьків на таксі. Після того мій колишній зі своїми друзями розповсюдили відео й фотографії мене оголеної й без свідомості спочатку в моїй школі, а потім серед однолітків по всьому місту (на той час я жила в невеликому містечку). Певний час у мене взагалі не було друзів, бо ніхто не хотів зі мною спілкуватися, і мене активно булили в школі.
Із того випадку минуло 7 років, але я досі живу з відчуттям, що я брудна й негідна хорошого ставлення до себе. Мене постійно переслідує відчуття, що всі навколо дізнаються, що я жахлива й гидотна людина, і відвернуться від мене.
Тоді мені було 14 років, і всі казали, що я сама винна, бо вже тоді пила алкоголь, вступала в стосунки (хоча нашим максимумом близькості були поцілунки) і прийшла на захід, де був мій колишній хлопець. Я так і не розповіла батькам, що сталося зі мною, поки була без свідомості і що потім відбувалося в школі. Навіть зараз мені важко розповісти цю історію повністю своїм близьким, бо можу стикнутися з осудом, з яким я не впораюся.
Анонімна авторка; історія розказана у 2022 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»