В чому різниця між конфліктом і насильством

Ми різні, і це нормально — мати різні погляди. Саме тому конфлікти є невід’ємною частиною стосунків. Вони можуть нести за собою рішення чи відкриття, допомагають порозумітися і знайти компроміс.​

​

Однак часто цей термін використовують для позначення набагато небезпечнішого явища — гендерно зумовленого насильства, таким чином намагаючись применшити його масштаби та значення. Досі часто можна почути, що домашнє насильство чи насильство в романтичних стосунках — це «просто особистий конфлікт», а отже й «приватна справа», куди нібито не варто втручатися.

Що таке конфлікт

​

Конфлікт – це найбільш гострий спосіб вирішення протиріч в інтересах, цілях, поглядах. У ситуаціях зіткнення інтересів учасни_ці є рівноправними, адже така ситуація передбачає взаємне бажання вирішити конфлікт. 

​

Конфлікт має:

​

• спільну причину, зрозумілу всім учасни_цям;

• конструктивну мету донести свою думку і переконати інш_у, але не за будь-яку ціну;

• свободу вираження себе та своїх поглядів.

​

Зазвичай у здоровій атмосфері учасни_ці можуть обрати взяти павзу від конфлікту, припинити його, відкласти обговорення на потім, розібрати ситуацію пізніше та просити вибачення, якщо в чомусь помилялися чи сказали зайве. 

​

Що таке насильство

​

Насильство — це дисбаланс влади у стосунках. Зазвичай людина, яка має вищий статус, більше ресурсів, впливу чи просто фізичної сили, тисне у різний спосіб на «слабшу» людину з меншою владою. 

​

У насильстві:

​

• є односторонній процес — одна людина свідомо обирає проявляти агресію в бік іншої;

• приводи вигадані кривдником, у якого є лише бажання утвердити свою владу в насильницький спосіб;

• є систематичність, повторюваність, ескалація;

• присутній тиск з боку кривдника і страх проявити себе з боку постраждалих;

• немає вибачень і роботи над собою — лише відмовки, перекладання провини і звинувачення постраждалих.

 

Під час насильства кривдник не прагне почути іншу людину і поважати її кордони. Радше навпаки — є бажання влізти в особистий простір та переробити його відповідно до своїх інтересів. Щоб перетворити інших на тих, хто чинить насильство, немає меж і неприйнятних методів: у хід можуть іти погрози, маніпуляції, образи, шантаж тощо.

​

Хоча конфлікт може бути емоційно важким та ресурсозатратним, (і це нормально, бо перетинаються різні бажання чи думки) він не передбачає застосування фізичної сили, використання різних форм психологічного насильства чи тиску, відчуття небезпеки за своє здоров’я чи життя. Натомість все це може бути в ситуації насильства.

​

Яким чином можна вирішувати конфлікт у здорових стосунках

​

• Пам’ятайте, що ви із партнер_кою на одному боці. Подумайте про пріоритети: у результаті важлива не перемога в суперечці, а ваш комфорт од_на з одн_ою як під час конфлікту, так і після нього.

• Встановіть кордони та не переступайте їх: ставтеся із взаємною повагою, не кричіть, уникайте особистих образ. 

• Якщо партнер_ка переходить встановлені кордони дозволеного, попросіть припинити; якщо людина не перестає порушувати межі, уникайте суперечки і скажіть, що поки що відмовляєтеся продовжувати.

• Не ескалуйте: навіть якщо вас тягне підвищити голос чи почати розмахувати руками, постарайтеся цього не робити.

• Визначте реальну причину конфлікту: чиї інтереси зараз зачіпаються, чого дійсно прагне кожен_а з вас, як виглядає ситуація очима партнер_ки? 

• Не бійтеся компромісів, пробуйте йти назустріч, бо ідеального для всіх результату в ситуації може не бути. 

 

Якщо конфлікти часто не вирішуються без ескалації, морально вас вичавлюють, негативно позначаються на вашій самооцінці — це привід задуматися, чи у безпечних ви стосунках, і чи слід їх підтримувати далі.