На третьому курсі навчання я пропустила багато пар через роботу. Зазвичай викладачі ставилися нейтрально, малюючи мені трійки. Я була на контракті, і виганяти мене не було вигідно.
Вирізнився лише один із них. Він вів непрофільний предмет, і його обожнювали інші студенти та студентки. Коли я прийшла на його пари вперше, він кинув на мене зневажливий погляд і розкритикував роботи, які я йому принесла. Наступного разу я зʼявилася перед сесією. Чомусь він повівся максимально привітно. Почав активно пояснювати свій предмет, жартувати і розпитувати, який у мене талант. Покликав на перекур, сказав, що точно поставить мені пʼятірку. Розповідав, що я маю терміново кинути роботу та шукати себе на знімальному майданчику. Пропонував знайти режисера для мого сценарію та запітчити зі мною фільм. Йому було глибоко за 50, мені — 19, скоро мало виповнитися 20.
Час від часу він підвозив студенток, які жили в гуртожитку. Мою знайому, наприклад. Вона завжди говорила про цього викладача як про класну людину, з якою прикольно поговорити під час перекуру на великій перерві. І їздила з ним не раз. Тому я теж вирішила з ним поїхати.
Він возив мене центром кілька годин, попри те що насправді до потрібного місця машиною їхати було хвилин десять. Постійно зупинявся зі мною то на каву, то на перекур. Повів мене в заклад типу «Пузатої хати» і мало не силоміць нагодував своїм коштом. Загалом я була не проти такої ситуації. На той момент я була рада навіть можливості зекономити вісім гривень на метро, а тут ще й халявна вечеря і цигарки — я в нього стріляю.
І от серед звичайної розмови про кіно та карʼєру починають випливати дивні питання. Наприклад, що я робитиму в разі вагітності. А під кінець вечері він подивився на мене прямо та запитав, чи почуваюся я сексуальною. Я розгубилася. Такого питання точно не чекала. Відповіла, намагаючись звести все в жарт, що я дуже навіть свій типаж. У той момент мені стало страшно.
Потім ми поїхали звідти. Можливо, варто було піти ще із закладу, але чомусь мені це в голову не прийшло. Я знову сіла до нього в машину.
Він мене випустив там, де домовилися. Наостанок зупинив машину і не відчиняв двері, доки не сказав мені, що, коли він займається сексом з жінкою, його основна мета — зробити так, щоб ця жінка отримала максимальне задоволення.
До гуртожитку я бігла зі швидкістю світла. Я вирішила, що цей дивакуватий дід, напевно, дуже сумний і не хоче сидіти в порожній квартирі, а тому вішає локшину на вуха маленьким студенткам за три цигарки і миску борщу.
Але історія цим не обмежилася. Декілька днів потому в мою кімнату в гуртожитку забігла та сама знайома, яка періодично їздила з ним раніше. Зробила три великі ковтки рому і сказала, що цей викладач запропонував їй переспати. Та моя знайома, до речі, була менша за мене. Їй мало виповнитися 19.
Ми з цим викладачем ще перетиналися. Він розповідав, що я терміново маю викинути синю помаду, і наголошував на тому, що хоче отримати від мене сценарій та допомогти розвитку моєї карʼєри у сфері кіно. А далі почався ковід, і університет я кинула.
З цієї історії минуло майже пʼять років. Я часто згадувала викладача та його дивну поведінку. Зокрема той факт, що спочатку він повівся зі мною різко, а потім, маючи значно більше причин для злості, влаштував увесь той цирк, який ви прочитали. Насправді єдине, що в мені змінилося на той момент, — це зачіска. Коли ми бачилися вперше, у мене було рожеве волосся до плечей. Під час нашої другої зустрічі я вже носила руде каре. Таку ж саму зачіску, що була в моєї знайомої, якій він пропонував переспати.
І в нас була ще одна спільна риса. По обох було видно, що ну дуже сильно хочеться здохнути і бажано просто зараз. І, якщо відверто, ми обидві не були улюбленицями публіки.
Скоріш за все, саме така в нього була формула. Шукати вразливих дівчат і потихеньку «опрацьовувати». Спочатку просто кататися разом, говорити про різне, поволі втираючись у довіру. Підгодовувати та пропонувати підтримку. А тоді вже пропонуватися.
А якщо що, то все було за згодою сторін. А якщо не сподобається, то кому з вас повірять: викладачу, якого обожнюють усі студенти, чи тобі, дивна дівчино, яка тримається в цьому університеті на божому слові?
Питання риторичне.
Т., 24 роки; історія розказана у 2024 році в рамках кампанії «16 днів активних дій проти гендерно зумовленого насильства»