Як стереотипи про лесбійок ховають за собою насильство

Квір-спільнота оточена не лише негативними упередженнями, а й так званими позитивними стереотипами. Це узагальнені уявлення, які на перший погляд видаються невинними та часом навіть приємними. Вони змальовують лесбійські стосунки як апріорі мирні, щасливі та безтурботні. Пригадаймо меми і жарти про те, як лесбійки з’їжджаються після першого побачення чи завжди мають класний секс по кілька годин поспіль. 

​

Стереотипи про лесбійок мають кілька джерел. По-перше, уявлення про те, що в них все тихо і спокійно, виходить із гендерних упереджень про жінок як тихих, пасивних і слабких, не здатних до насильства.

По-друге, суспільство схильне сприймати квір-стосунки як менш «серйозні», де люди перебувають лише заради сексу, експериментів та розваг. По-третє, здебільшого всередині ЛГБТКІ+ спільноти існують міфи про те, що квір-люди більш дружні, етичні, прогресивні, краще розуміють одне одного і вільні від патріархальних установок.

 

Однак, як і в будь-яких соціальних групах, люди складніші та розмаїтіші, ніж стверджують стереотипи. Тож, на жаль, серед лесбійок та людей з іншими квір-ідентичностями теж трапляються аб’юзер_ки й токсичні стосунки.

 

Які упередження не дають побачити насильство

​

«Жінки менш агресивні та не здатні на жорстоке насильство»

​

Це уявлення прямо з гендерних стереотипів. Патріархальні установки створили чіткий гендерний поділ: чоловіки активні, сильні та часом агресивні, а жінки ніжні, турботливі та емпатійні. Це впливає на виховання і соціалізацію дітей, які починають несвідомо наслідувати дорослих та не піддавати сумніву таку суспільну парадигму. Тож з одного боку, можна справді сказати, що жінки частіше стримують себе, відчуваючи тиск соціуму. Можливо, саме через це в статистиці щодо жорстоких злочинів жінки становлять меншість*. Однак це не означає, що вони не здатні на насильство і не можуть бути кривдницями у стосунках. Це підтверджує статистика: за різними даними, про насильство у стосунках заявили** близько 43% лесбійок та 61% бісексуалок.

 

*Characteristics of men’s violence against women and girls in police-recorded crime. Crime Statistics Agency, 2024. — https://www.crimestatistics.vic.gov.au/research-and-evaluation/publications/characteristics-of-mens-violence-against-women-and-girls-in

**Domestic violence in the LGBTQIA community: A Hidden Crisis. The Harris County Domestic Violence Coordinating Council. — https://www.hcdvcc.org/domestic-violence-in-the-lgbtqia-community-a-hidden-crisis/

 

«У лесбійських стосунках немає нерівності»

​

У лесбійських стосунках обоє жінки, що може піти не так?

 

Це упередження засновується на ілюзії того, що між жінками немає суттєвої нерівності, патріархальних установок чи дисбалансу фізичної сили, а отже й насильства. Однак це неправда, яка ховається за надто спрощеним поглядом на світ. Справа в тому, що жінки не є однорідною соціальною групою, де всі між собою однакові та рівноправні. Серед них усе ще є більш та менш привілейовані, вразливі, маргіналізовані підгрупи. Окрім жіночого гендеру, в людини може бути ще чимало інших ідентичностей та статусів, які можуть потрапляти в різні системи дисбалансу влади у суспільстві. Наприклад, більш вразливими до насильства можуть бути трансжінки, жінки у скрутному матеріальному становищі, з психічними розладами, представниці етнічної меншини.

 

І це не якісь рідкісні збіги: подумайте, скільки ознак та ідентичностей маєте ви (наприклад, національну, професійну, за віком, освітою, сімейним статусом тощо).

 

«У лесбійських стосунках не може бути зґвалтування»

​

Тут може бути нашарування одразу кількох упереджень. По-перше, існує гетероцентричне уявлення про те, що «справжній» секс можливий лише між цисжінкою і чоловіком — із проникненням пеніса у піхву. Усі інші формати сексуальної взаємодії, зокрема й між жінками, вважають недостатньо серйозними незалежно від згоди.

 

По-друге, у нашому суспільстві досі панує уявлення, що у стосунках, особливо тривалих, зґвалтування не може бути, адже за таких умов секс є нібито «обов’язком» чи завжди бажаним обома. Окрім цього, зґвалтування часто уявляють як щось обов’язково жорстоке, із застосуванням грубої фізичної сили. Насправді ж це може бути будь-який секс без згоди, включно з використанням нетверезого стану чи психологічними маніпуляціями.

​

У лесбійських стосунках можуть бути і домагання, і зґвалтування, і решта форм сексуального насильства. Але ці випадки часто залишаються невидимими та недооціненими.

 

«Лесбійські стосунки нічим не обтяжені»

​

Аб’юз у лесбійських стосунках знецінюють ще й через те, що їх сприймають менш серйозними загалом. Адже якщо говорити про Україну та чимало інших держав, лесбійки не можуть укласти шлюб чи мати спільних дітей — фактори, які часто ускладнюють ситуацію домашнього насильства і не дають постраждалим піти. За цим упередженням, з таких стосунків нібито простіше вийти, однак насправді це не так.

​

Пригадаймо, що в неофіційних гетеростосунках теж трапляється насильство різних видів, яке може бути не легшим, ніж у шлюбі. Аб’юзер_ки мають чимало способів утримати постраждалу біля себе (наприклад, через погрози покінчити з собою, шантаж інтимними фото чи якоюсь інформацією, застосування фізичної сили чи широкий спектр маніпуляцій, які діють через тривалість стосунків та вразливий стан постраждалих).

​

Окрім цього, неофіційність стосунків не означає, що в лесбійок немає дітей. І саме через невизначений правовий статус і вразливість ситуації насильства може якраз-таки ускладнюватися, а не спрощуватися.

 

«Виносити насильство шкідливо для спільноти»

​

Це установка, поширена всередині квір-спільноти і зумовлена умовно позитивними стереотипами про лесбійські стосунки. За ними, вони нібито мають бути неодмінно гармонійними, з максимальним рівнем взаєморозуміння та щастя. Іноді їх узагалі протиставляють гетеростосункам, хибно стверджуючи, що, на відміну від них, у лесбійських парах насильства немає.

​

Тож визнавати аб’юз у власних сапфічних взаєминах може відчуватися, як сором чи зрада спільноті. Мовляв, у всіх усе добре, і лише в мене щось не так (насправді — ні).

​

Закликаємо вас не продовжувати патріархальний принцип «не виносити сміття з хати», адже він шкодить усім. Постраждалі від насильства через це почуваються ізольованими, неправильними та винними в тому, що трапилося. Насправді насильство може бути в будь-яких стосунках, включно з лесбійськими, а шеймінг за нібито «осоромлення спільноти» не має існувати.