Як виглядає насильство щодо маскулінних лесбійок

Хто такі маскулінні лесбійки і чому ми про це говоримо

Маскулінні лесбійки — це такі, що мають маскулінну, гендерно неконформну презентацію у стилі, образі, поведінці. У квір-культурі вони зазвичай представлені ідентичностями маск і буч. Друга є особливим культурним феноменом, який історичним корінням часів Другої світової війни у США і втілює спротив гетеропатріархальним рамкам та ролям. Наразі спектр маскулінності є доволі широким та розмаїтим і не прив’язаний до конкретних атрибутів. 

При цьому така презентація для жінок є досі викликом суспільству та гендерним ролям. Сама її наявність означає, що маскулінність може існувати без чоловіків, а також свідчить про те, що люди можуть конструювати свою ідентичність так, як заманеться, без прив’язки до вроджених якостей. Це загрозлива ідея для гетеропатріархальної системи, в якій існує чітка гендерна бінарність з ролями та прийнятною презентацією. Також це щось незвичне, незрозуміле та загрозливе для багатьох людей, які звикли до цієї бінарності як до чогось нормального та природного. Саме тому маскулінні жінки, особливо лесбійки, — це певна аномалія в системі, яку намагаються «виправити».

​

Які стереотипи існують щодо маскулінних лесбійок

Маскулінні лесбійки зазнають дискримінації та насильства, в тому числі й усередині квір-спільноти. Як і решта випадків гендерно зумовленого насильства, людьми здебільшого керують стереотипи, однак у цьому випадку в них поєднуються мізогінія та гомо- / квірфобія.

​

Ключовим упередженням, яке породжує інші, є уявлення, буцімто маскулінні лесбійки хочуть бути чоловіками чи наслідують їх. Це глибоке нерозуміння та ігнорування їхньої самобутньої ідентичності. Також це чорно-біле мислення, в межах якого суспільство може бути лише бінарним та чітко ділитися на фемінних жінок і маскулінних чоловіків. Насправді ж люди складніші та різнобарвніші, а свобода самовираження важлива для всіх.

Через це уявлення маскулінних лесбійок можуть сприймати як «ненормальних» жінок, які не можуть знайти себе, які відхилилися від природної фемінності та страждають від цього. Тож коли на них тиснуть і чинять щодо них насильство, кривдни_ці сприймають це як «послугу» та необхідну, хоч і не дуже приємну дію, аби повернути цих жінок до «здорового глузду».

​

Також маскулінних жінок можуть сприймати як загалом ненадійних та загрозливих, адже, за стереотипами, вони неодмінно мають мати типово «чоловічі» якості, такі як домінантність, агресивність, холодність. Тож якщо до фемінних жінок часто проявляють так званий доброзичливий сексизм, ставлячись до них як до менш розумних, сильних і здібних, то маскулінних — навпаки, більше уникають, ігнорують, сприймають підозріло.

Є ще один стереотип, поширений особливо серед квір-спільноти: він стверджує, що маскулінні лесбійки є неодмінно токсичними, адже вони переймають деструктивні патерни поведінки цисгетеро чоловіків: мізогінію, грубість, зверхність, схильність до гарасменту та загалом насильницької поведінки. І хоча, звісно, такі представниці існують (як і серед інших ідентичностей), однак якщо хтось говорить так стосовно всіх лесбійок з маскулінною презентацією — це стереотип.

Які види насильства переживають маскулінні лесбійки

• Приниження за гендерну неконформність: образи, висміювання, критичні коментарі, в’їдливі запитання.

• Фізична агресія, аби «виправити» постраждалу: напади, побиття, штовхання, замикання у приміщенні, відбирання / псування особистих речей.

• Соціальна ізоляція: заборона бачитися та спілкуватися зі спільнотою чи партнеркою під приводом того, що ті «погано впливають».

• Сексуальне насильство у спробах «виправлення»: гарасмент, роздягання, показування відвертого контенту, «корекційні» зґвалтування.

• Дискримінація у наданні послуг: відмова в оренді житла чи медичній допомозі, недовіра з боку поліції.

Чому нам варто з цим боротися?

Насильство щодо маскулінних лесбійок є симптомом нерівності та ненависті до інакшості у суспільстві. Саме тому це стосується не лише їх, а й решти людей. Адже в корені цього виду насильства криються суворі бінарні гендерні стереотипи, які шкодять всім: вони диктують, як жінки й чоловіки мають виглядати і поводитися, що і хто їм має подобатися. Вони заважають індивідуальності і свободі самовираження та засуджують за найменші відхилення від насправді уявної норми. Особливо від цього страждають менш привілейовані люди, яким немає чим захищатися від цілої системи, налаштованої проти них.

Також варто пам’ятати, що відкат і урізання прав відбуваються поступово. Навіть якщо вам здається, що вас це не торкається, ви не маєте гарантій, що цього не станеться в майбутньому. Це нагадує принцип доміно: спершу страждають найбільш вразливі категорії, але за ними йдуть наступні, більш привілейовані. Тож навіть якщо ви не маскулінна лесбійка, а просто, наприклад, жінка чи квір-людина, ця проблема стосується і вас також. 

Ви можете почати з викорінення власних упереджень: ставити під сумнів автоматичні думки щодо тих, хто відрізняється від вас, і замислюватися, чому ці думки виникають. Якщо вам щось незрозуміло, можна пошукати достовірну інформацію та заповнювати ці прогалини самостійно — інакше ними скористаються ті, хто поширює дезінформацію заради власних цілей. Корисним може бути спілкування з представни_цями спільноти.