Що таке мізогінія, та чому жінок вважають неповноцінними
Мізогінія — це зневага до жінок і упереджене ставлення до них; переконання, що жінка за визначенням гірша і менш повноцінна за чоловіка. Ця ідея є фундаментом патріархату. Саме вона робить насильство над жінками «нормою». Мізогінія цементує патріархальну систему та розв’язує руки кривдникам.
Звідки виникає мізогінія
Мізогінія існує завдяки гендерним стереотипам. З моменту народження суспільство відносить людину до однієї з двох полярних груп — до жінок або чоловіків. Ці групи наділяють певними характеристиками, часто протилежними, і підкреслюють фундаментальну розбіжність між ними.
Так виникли уявлення про сильного чоловіка-завойовника та про слабку жінку-берегиню домашнього вогнища — образи, які й досі мають сильний вплив на те, як утворюються соціальні ролі та формуються ідентичності людей.
За гендерними стереотипами, фемінне асоціюється з пасивністю, покірністю, «природністю», емоційністю. Жінка — це мати, людина, яка повинна відповідати певним вимогам краси (часто таким, що суперечать одна одній), займатися емоційним обслуговуванням — слухати, підтримувати, бути «мудрою». Маскулінне ж асоціюється із рішучістю, агресивністю (яка не вважається емоцією), незалежністю. Чоловік — це впевнена у собі особистість, яка керує своїм життям, покладається на розум, логіку та має «об'єктивні» знання про світ.
Таке гендерне конструювання призвело до появи системи влади та ієрархічних взаємин між чоловіками та жінками, де насильство є одним із інструментів регулювання цих взаємин. В цій системі «чоловік» як авторитетна і домінантна постать має повагу та кредит довіри за замовчуванням, його мають поважати всі жінки та нижчі за ієрархією чоловіки. Жінки ж тут уособлюють все, що навпаки, викликає неповагу чи навіть відразу.
Як проявляється мізогінія
Мізогінія – це одна із причин гомофобії. У системі, де чоловік вищий і авторитетніший, а жінка нижча і всіляко менш повноцінна, їхні ролі та позиції сприймаються відповідно. Зокрема, це помітно у сексуальних стосунках, де жінка, за мізогінними уявленнями, займає роль підлеглої, пасивної, «нижчої».
Мізогінія — це не лише про жінок, а й про зневагу до всього умовно «жіночого». Все, що стереотипно фемінне, прийнято знецінювати та вважати гіршим. Така ієрархія доведена до крайності в найбільш закритих і агресивних чоловічих спільнотах. Так виник термін «опущений» — чоловік, якого у в’язниці ґвалтують і називають жіночим ім’ям, «опускається» в ієрархії та сприймається як жінка, а отже — погана і огидна.
Мізогінія проявляється і в побутовій лайці. Коли хтось має бажання принизити іншу людину, то використовує різні версії опису зґвалтування, а також вдається до порівнянь із жінкою: «ти як баба», «ти як дівчинка». Роль жінки тут асоціюється зі слабкістю, неповноцінністю, вразливістю.
Також зневагу до жінок можна помітити і у так званому «доброзичливому сексизмі». Це сукупність багатьох щоденних практик і ритуалів, які лише на поверхні виглядають як прояви захоплення жінками: підкреслена ввічливість у публічному просторі, дарування квітів, компліменти жіночій «чарівності» та «ніжності», ставлення до жінок як до тендітних пушинок, яких треба оберігати і захищати. Все це — про конструювання образу жінки як вразливої, безпомічної, слабкої, а отже й зручної для контролю. Таке ставлення не передбачає рівноправності та автономії, а навпаки — подає жінку як власність чоловіка, «окрасу колективу» і загалом другосортну людину. Така нерівність у ставленні є підґрунтям для гендерно зумовленого насильства. Неповага до жінок означає неповагу до її гідності і тілесної автономії.
Мізогінія шкодить всьому суспільству. Вона підтримує систему, в якій жінки є незахищеними, де насильство нормалізоване, а фемінність на будь-кому сприймається як ознака слабкості та другостортності.