Що про ГЗН каже українське законодавство?

Термінологія

 

Наразі в українському законодавстві немає сформульованого терміну «гендерно зумовлене насильство», натомість використовується термін «насильство за ознакою статі», який частково перекриває це поняття. До 2024 року він фігурував у Законі України «Про рівні права та можливості», але не мав чіткого визначення та механізмів відповідальності.

​

Однак завдяки поступовій імплементації Стамбульської конвенції 19 грудня 2024 року набув чинності Закон України 3733-ІХ, у якому нарешті введено та детально роз’яснено термін «насильство за ознакою статі». Згідно зі статтею 173-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, це:

 

«умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров’ю потерпілого».

​

Це визначення збігається за сенсом із міжнародними трактуваннями поняття гендерно зумовленого насильства, адже, по-перше, акцент робиться на гендері постраждалих, щодо яких непропорційно скоюють насильство, а по-друге, згадуються гендерні стереотипи в суспільстві, які відіграють значну роль у поширеності цього виду насильства.

​

Однак у цьому визначенні не враховано тілесні ушкодження як окремий вид ГЗН. Такі випадки визначають або як «звичайні» насильницькі дії, або як частину домашнього насильства.

 

Які закони регулюють випадки гендерно зумовленого насильства?

 

Наводимо перелік законів, актуальний на момент публікації. Однак законодавство постійно змінюється та оновлюється, тому з часом можливі уточнення.

​

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

​

Завдяки цьому закону в українському законодавстві нарешті зафіксували термін «домашнє насильство», визначили його прояви та механізми протидії. За визначенням:

​

діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних стосунках чи в шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

​

Пояснюємо простими словами: за цим визначенням домашнє насильство стосується не лише подружжя чи романтичних партнер_ок, а й інших осіб, які можуть бути членами сім’ї, мати близькі стосунки або спільний побут.

Закон виділяє чотири форми домашнього насильства:

​

• Фізичне — будь-які удари, ляпаси, кусання, шмагання, штовхання, а також ненадання допомоги постраждалій людині чи залишення її в небезпеці;

​

• Психологічне — словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, репродуктивний тиск та різноманітні обмеження волевиявлення, якщо вони призвели до шкоди психічному здоров’ю, страху за безпеку (свою чи інших) або емоційної невпевненості;

​

• Економічне — умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості ними користуватися, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання лікуванню чи реабілітації, заборона працювати чи навчатися, примушування до праці;

​

• Сексуальне — будь-які сексуальні дії без згоди, дії щодо дитини чи в її присутності незалежно від її згоди, примушування до сексуального акту з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи недоторканості.

​

У законі також прописані механізми протидії домашньому насильству, покликані мінімізувати ризик повторних випадків:

​

• Терміновий заборонний припис — це зобов’язання, яке поліція зазвичай накладає на кривдни_цю в критичній ситуації безпосередньо на місці, де відбувається насильство. Згідно з ним кривдни_ця має покинути помешкання, не заходити та не перебувати там, а також не контактувати з постраждалою людиною протягом 10 днів.

​

• Обмежувальний припис — розширені зобов’язання для кривдни_ці, що накладаються за рішенням суду. Згідно з ним кривдни_ці на строк від 1 до 6 місяців забороняють:

  • підходити на визначену відстань до місця проживання, роботи, навчання чи частого перебування потерпілих людей;

  • обмежувати користування спільним або особистим майном постраждалої людини;

  • розшукувати, переслідувати постраждалих або збирати інформацію про їхнє перебування;

  • спілкуватися з постраждалими дітьми;

  • контактувати з постраждалими будь-яким способом, особисто чи через інших людей.

​

• Профілактичний облік — робота, яку проводять представни_ці поліції з кривдни_цею, щоб проконтролювати виконання обмежень та запобігти насильству в майбутньому.

​

• Програма для кривдни_ць — робота спеціальних фахів_чинь із кривдни_цями, покликана змінити насильницькі патерни поведінки та побороти гендерні стереотипи.

​

Кримінальний кодекс України*

 

Кримінальний кодекс визначає, які дії вважаються кримінальними злочинами, та яке покарання за них можуть отримати кривдни_ці. Якщо говорити про ГЗН, то є кілька ключових статей, які можуть допомогти притягнути до відповідальності за нього.

 

Стаття 126-1. Домашнє насильство

 

Домашнє насильство в Україні визнають кримінальним злочином, якщо воно є систематичним (тобто повторилося не менше 3 разів) і спричинило постраждал_ій тілесні ушкодження, психологічні страждання, втрату працездатності, погіршення якості життя. За такі дії кривдни_ця може понести відповідальність у вигляді громадських робіт, пробаційного нагляду до 5 років, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років.

 

Стаття 153. Сексуальне насильство

 

Закон визначає сексуальне насильство як вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи. Це може бути примушування до сексуального акту з кривдни_цею чи кимось інш_ою, до спостерігання за ним наживо чи у вигляді порно, доторки до тіла без згоди, примушування до проституції.

 

За такі дії кривдни_ця може отримати обмеження волі на термін до 5 років. Залежно від обтяжуючих обставин цей термін може сягати 15 років. 

 

Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв'язок

 

Ця стаття передбачає покарання за примушування до сексуального акту без згоди, зокрема з боку людини, від якої постраждала особа матеріально чи службово залежна. Ці дії обтяжуються, якщо до примушування додаються погрози забрати чи пошкодити майно або оприлюднити інформацію, що ганьбить постраждалу чи її рідних.

 

За такі дії можуть призначити штраф, пробаційний нагляд або позбавлення волі на строк до 3 років.

 

Стаття 152. Зґвалтування

 

За текстом статті, це вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

 

За такі дії кривдни_ця може отримати обмеження волі на термін від 3 до 5 років. Залежно від обтяжуючих обставин цей термін може сягати 15 років. 

 

Стаття 303. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією

 

Ця стаття визначає покарання за сутенерство, втягнення в проституцію або примушування до неї через обман, шантаж, користання вразливим станом постраждалої людини або насильство чи погрози його застосувати.

 

За такі дії кривдни_ця може отримати обмеження волі на термін від 3 до 5 років. Залежно від обтяжуючих обставин цей термін може сягати 15 років з додатковою конфіскацією майна. 

 

Стаття 134. Незаконне проведення аборту або стерилізації

 

Ця стаття фіксує покарання за аборт, зроблений людиною без відповідної освіти, за примушування до аборту чи стерилізації без згоди, а також незаконні аборти чи стерилізацію, що призвели до тривалих проблем зі здоров’ям, безпліддя чи смерті.

 

За такі дії передбачена низка можливих наслідків: штраф, громадські чи виправні роботи, позбавлення волі на строк до 3 років, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

 

Стаття 151-2. Примушування до шлюбу

 

За цією статею, кримінальним злочином є примушування до вступу в шлюб або продовження примусово укладеного шлюбу. Те саме стосується і примусового співжиття, в тому числі спонукання переїхати до іншої держави до кривдни_ці.

 

Такі дії караються пробаційним наглядом, обмеженням чи позбавленням волі на строк 3-5 років.

 

*Кримінальний кодекс України. Верховна Рада України. — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

 

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення*

 

Кримінальний кодекс визначає, які дії вважаються адміністративними правопорушеннями, та яке покарання за них можуть отримати кривдни_ці.

 

Стаття 173-2. Вчинення домашнього насильства

 

Якщо домашнє насильство не є систематичним (1-2 випадки) і не призвело до тілесних ушкоджень, його можуть визнати адміністративним правопорушенням, а кривдни_ця потенційно отримає штраф, громадські роботи або арешт до 15 діб.

 

Стаття 173-6. Вчинення насильства за ознакою статі

 

Ця стаття, текст якої ми згадували на початку, передбачає відповідальність за будь-які дії проти людини через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі жінки або чоловіка в суспільстві. Це може бути фізичне, психологічне, економічне насильство без тілесних ушкоджень. 

 

В якості відповідальності для кривдни_ці може бути штраф, громадські чи виправні роботи, або арешт на строк до 10 діб.

 

Стаття 173-7. Сексуальне домагання

​

Хоча терміну «гарасмент» немає, його ознаки підпадають під цю статтю. Вона визначає сексуальне домагання як умисне вчинення проти бажання особи образливих або принизливих дій сексуального характеру, вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла), у тому числі з використанням електронних комунікацій.

 

За такі дії кривдни_ці можуть призначити штраф, громадські роботи або арешт на строк до 15 діб. 

 

*Кодекс України про адміністративні правопорушення. Верховна Рада України. — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10#Text

 

Куди звернутися за безоплатною юридичною допомогою

 

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

​

• консультація мобільним чи стаціонарним телефоном — 0 800 500 335 (цілодобово)

• консультація мобільним телефоном — 116 123 (цілодобово)

• консультація через Телеграм — NHL116123 (цілодобово)

 

Безоплатна правова допомога

​

• сайт з контактами https://legalaid.gov.ua/

• консультація телефоном — 0 800 213 103

• можна відвідати бюро у вашому чи найближчому місті офлайн

 

ЮрФем: підтримка

​

• сайт, де можна заповнити заявку https://jurfem.com.ua/jurfem-pidtrymka/

• консультація телефоном — 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90 (Пн-Пт з 9 до 18)

• Телеграм https://t.me/jurfem_pidtrymka