Як працює насильство? Про моделі кола і колеса
Гендерно зумовлене насильство видається непередбачуваним, однак у нього існують певні закономірності, які повторюються в багатьох випадках. Найпопулярніші концепції, що пояснюють ці патерни, — коло насильства і колесо влади та контролю. Вони допоможуть розпізнати ознаки насильства та зрозуміти їхні механізми, аби убезпечити себе.
Описані нижче моделі є узагальненими, тому варто пам’ятати, що вони можуть не відображати абсолютно всі ситуації. Їх корисно розглядати радше як поширені динаміки у стосунках, які можуть дещо варіюватися залежно від людей та обставин.
Що таке коло насильства?
Це патерн із чотирьох етапів, який може повторюватися багато разів із різною інтенсивністю та тривалістю. В одних випадках повний цикл проходить за години, в інших — за місяці чи роки. У багатьох випадках нові кола супроводжуються ескалацією, і аб’юз стає жорстокішим, проте водночас постраждалі звикають до нього.
Етапи кола насильства виглядають так:
1. Зростання напруги
Це період, коли стосунки стрімко погіршуються. Проявляються перші ознаки агресивності, які можна списати нібито на стрес чи зовнішні фактори: кривдник може підвищувати голос, постійно сперечатися, критикувати, сваритися, грубити, розмахувати руками. Він може вдаватися до примусу, погроз, тиску. Постраждала може відчувати, що має статися щось погане, сумніватися у власному сприйнятті й намагатися «не провокувати» кривдника через пошук компромісів, задобрювання, пригнічування своїх емоцій.
2. Інцидент
Це найбільш інтенсивний етап, коли кривдник «вибухає» і поводиться максимально агресивно: ображає, принижує, кричить, кидає речі, вдається до фізичного і сексуального насильства. Інтенсивність цього етапу буває різною — це може бути як буквально один удар нібито спересердя, так і тривале фізичне насильство. Таким чином кривдник встановлює контроль над постраждалою.
3. Примирення
На цьому етапі кривдник починає раціоналізувати своє насильство, шукати йому виправдань. Дуже часто саме в цей період відбувається газлайтинг — переконання постраждалої в тому, що все не настільки погано, а вона насправді «перебільшує», «драматизує», звинувачує партнера за дрібниці, а то й сама відповідальна за те, що трапилося. Навіть якщо кривдник визнає свою провину, він усіляко намагається її зменшити, списати на інші фактори. Він може вибачатися і обіцяти, що такого більше не повториться: він нібито виправиться, піде на терапію, розбереться в собі. Однак на цьому насильство не завершується.
4. Спокій
Це період відносного затишшя, який іноді звуть «медовим місяцем». Стосунки стають такими, якими були на самому початку, а декому вони видаються навіть кращими. Кривдник може намагатися «виправитися» і задобрити постраждалу: робить компліменти, подарунки і романтичні жести, а також докладає чималих зусиль, аби «повернути» партнерку, яка віддалилася після агресивної поведінки. Може здаватися, що минулий «зрив» був лише прикрим випадком, а тепер усе налагоджується. Однак це ілюзія: насправді кривдник присипляє пильність постраждалої, аби продовжувати контролювати її в майбутньому. Цей етап неодмінно закінчується, напруга знову починає зростати, і коло насильства повторюється.
Концепція кола насильства родом із 1970-х років, і дехто вважає її дещо застарілою — зокрема через циклічність і наявність етапів. І хоча багатьом ця модель досі відгукується, насильство може мати й інші форми. У 1984 році створили альтернативу — колесо влади та контролю. Його відмінність у тому, що тут немає почерговості дій, натомість є різні тактики, що можуть відбуватися одночасно.
Що таке колесо влади та контролю?
Ця модель детально розглядає тактики кривдників, які дають їм відчувати контроль над ситуацією і владу над іншими людьми. Колесо має вісім сегментів; на кожному — по одному способу впливати на постраждалих.
1. Залякування
Кривдник викликає у потерпілої страх, використовуючи певні дії, жести, слова та міміку. Він може бити чи псувати речі, шкодити домашнім улюбленцям, демонструвати зброю та власну силу.
Наприклад:
-
«Я ж можу образитися».
-
«Просто зроби те, що я прошу, — і все буде добре».
-
«Все одно я сильніший за тебе».
2. Емоційне насильство
Кривдник використовує різні прийоми психологічного насильства: маніпуляції, тиск, брехню, газлайтинг тощо. Таким чином кривдник принижує партнерку, змушує її не довіряти своїм думкам і почуттям, знищує її самооцінку та викликає у неї відчуття власної провини.
Наприклад:
-
«Та це ж просто жарт, чого ти так реагуєш?»
-
«Ти занадто чутлива».
-
«Ти не заслуговуєш того, що я тобі даю».
3. Ізоляція
Кривдник контролює, що партнерка робить, з ким бачиться та про що розмовляє, чим вона займається, що читає чи дивиться та куди ходить. Він може обмежувати її соціальне життя, виправдовуючи це ревнощами, а насправді прагнучи знищити зовнішню підтримку людини, зробити її залежною.
Наприклад:
-
«Може, побудеш сьогодні зі мною, а не з ними?»
-
«Мені не подобаються твої подруги».
-
«Дай мені паролі від своїх соцмереж — ми ж кохаємо одне одного і нам нема чого приховувати, правда?»
4. Применшення вини та своїх дій, заперечення та звинувачення
Кривдник применшує реальні наслідки насильства, не сприймає переживання потерпілої всерйоз. Стверджує, що насильства не було, а він сам страждає від нього. Перекладає провину на потерпілу — ніби це вона його «спровокувала».
Наприклад:
-
«Це ж дрібниці».
-
«Що я такого зробив?»
-
«Я зробив тобі боляче, тому що ти перша мене образила».
5. Використання дітей
Кривдник може передавати повідомлення постраждалій через дітей, погрожувати їх забрати чи використовувати право на відвідування для того, щоб залякати колишню партнерку. Також він примушує відчувати провину через дітей.
Наприклад:
-
«Подумай про дитину».
-
«Що ти за матір?»
-
«Зі мною дітям буде краще, ніж з мамою-істеричкою».
6. Використання чоловічих привілеїв
Кривдник користується патріархальними привілеями та упередженнями, аби контролювати партнерку. Він може самостійно приймати всі важливі рішення у родині, ставитися до жінки як до рабині, виправдовувати насильницькі дії правом чоловіка.
Наприклад:
-
«Ти ж жінка, будь мудрішою».
-
«Хороша дружина зробила б це для свого чоловіка».
-
«Ти що, забула про подружній обов’язок?»
7. Економічне насильство
Кривдник забороняє чи заважає партнерці працювати, шукати роботу чи підвищувати кваліфікацію, фактично примушуючи її просити гроші в нього. Він може відбирати кошти та приховувати від неї сімейний дохід.
Наприклад:
-
«Давай гроші будуть у мене, так краще».
-
«Ти не вмієш витрачати гроші».
-
«Я дам тобі все і буду забезпечувати нашу родину, тільки сиди вдома. Жінка має опікуватися родинним затишком, а не ходити на роботу».
8. Примус та погрози
Кривдник намагається всіляко втримати контроль над постраждалою, тому вдається до жорстких методів: погрожує скривдити чи покинути, маніпулює жалістю і втягує в нелегальну діяльність. Через такий тиск постраждалі нерідко забирають заяви про насильство з поліції і мовчать роками, боячись наслідків.
Наприклад:
-
«Не змушуй мене злитися».
-
«Якщо ти не будеш займатися зі мною сексом, я знайду собі іншу».
-
«Якщо підеш від мене, я вистрибну з вікна».
Варто розуміти, що концепції, які ми описали, — це лише узагальнені моделі. Усі стосунки унікальні, тож і патерни насильства також можуть відрізнятися. Та якщо хоча б один аспект вам відгукується і турбує вас, це привід замислитися і порефлексувати над динамікою взаємин, у яких ви зараз перебуваєте.