Що таке акушерське насильство?

• 48,1% жінок повідомили про процедури без згоди: кесарів розтин, епізіотомію, застосування окситоцину, а також травматичний заборонений у багатьох країнах світу прийом Крістеллера, коли працівни_ця давить на живіт, щоб витиснути дитину;

​

• 47,4% жінок розповіли про неналежну комунікацію з медичним персоналом: тиск погодитися чи відмовитися від процедур, брак інформації про них;

​

• 24% жінок зазнали погроз, грубощів або приниження;

​

• 12% жінок під час пологів утримували фізично, іноді прив’язуючи до ліжка;

​

• 10,4% жінок стикнулися з сексуальними домаганнями з боку медичного персоналу.

 

Ці цифри, скоріш за все, є заниженими, адже лише 2% жінок повідомили про акушерське насильство офіційно.

​

На жаль, у суспільстві та системі охорони здоров’я досі вкорінені уявлення про те, що певне поводження з вагітними та породіллями є нормальним. Пригадайте, чи доводилося вам чути, що пологи для жінки — природний процес, а отже легкий; що раніше жінки народжували в полі чи вдома без розвиненої медицини, і все нібито було добре? До цього додають стереотип про нібито вищий больовий поріг у жінок, нібито їхній організм «налаштований» терпіти страждання.

​

Варто зазначити, що це стереотип: жінки переносять біль не краще, а в деяких випадках навіть гірше, ніж чоловіки**.

​

*Крики, образи чи "витискання" дитини: 67% опитаних ООН жінок зазнали акушерського насильства. УП. Життя, 2026. — https://life.pravda.com.ua/society/1-z-10-zhinok-zaznala-nasilstva-pid-chas-pologiv-zvit-oon-313827/

**Who’s more sensitive to pain, men or women? The answer may surprise you. The Washington Post, 2025. — https://www.washingtonpost.com/wellness/2025/09/17/chronic-pain-women/ 

​

​

По-перше, воно може загрожувати життю та здоров’ю пацієнток. Через грубе поводження, ігнорування скарг або абияк проведені операції жінка може отримати серйозні розриви, вагінальні гематоми, обширні кровотечі, які матимуть тривалі наслідки та можуть спричинити проблеми з сечовипусканням і сексуальним життям у майбутньому. Якщо процедуру виконано без медичних показань, вона може призводити до ускладнень і уповільнювати відновлення після пологів. Іноді лікар_ки проводять не лише непотрібні, а й відверто шкідливі операції. Наприклад, так званий «шов для чоловіка» теоретично має покращувати сексуальне життя, але насправді викликає біль і дискомфорт у жінки.

​

По-друге, акушерське насильство несе серйозні психологічні наслідки. Якщо переживаннями пацієнтки грубо знехтували та порушили її автономність, це викликає відчуття, що власне тіло їй не належить. Це травматичний досвід, який не завжди минає і може залишити вплив на все життя, особливо враховуючи те, що насильство відбулося у надзвичайно вразливий момент. За статистикою, у 1 із 10 пацієнток пологи закінчуються ПТСР*. Акушерське насильство також може підвищувати ризики післяпологової депресії**.

​

Крім того, насильство має наслідки для суспільства загалом. Травматизація призводить до глибшої соціальної ізоляції матерів і сприяє загальному страху та стигмі, пов’язаним із пологами. Деякі жінки після пережитого відмовляються планувати більше дітей, навіть якщо раніше хотіли цього. Тому для держави, яка прагне покращити народжуваність, а не шукати прості популістські рішення, систематична боротьба з акушерським насильством має бути пріоритетом.

 

*Birth Trauma, Cleveland Clinic, 2024. — https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/birth-trauma

**Kohan, S., Mena-Tudela, D. & Youseflu, S. The impact of obstetric violence on postpartum quality of life through psychological pathways. Sci Rep 15, 4799 (2025). — https://www.nature.com/articles/s41598-025-88708-8

 

​

Що робити, якщо ви зазнали акушерського насильства?

 

Пам’ятайте, що ви маєте права, закріплені в українському законодавстві. Зокрема, у вас є право:

​

• самостійно обирати пологовий будинок, лікар_ку або вимагати її заміни;

​

• психологічно підготуватися до пологів;

​

• отримати інформацію про свій стан і стан дитини, а також про всі процедури, які будуть проводитися;

​

• привести на пологи людину для підтримки — не лише партнер_ку, а й маму, сестру, подругу тощо (за попередньою домовленістю з закладом);

​

• мати пологи в індивідуальній залі;

​

• забезпечити демедикалізацію пологів — усі препарати мають даватися лише за показами та з вашої згоди;

​

• мати свободу дій у пологах, зокрема народжувати у зручній для себе позі;

​

• годувати дитину грудьми (якщо у вас немає відкритої форми туберкульозу чи ВІЛ/СНІДу) та отримати допомогу від фахів_чинь;

​

• побачити свою мертвонароджену дитину;

​

• перебувати наодинці з дитиною в палаті.

​

​

Якщо ваші права порушують, у вас є кілька варіантів дій. З юридичної точки зору ви вважаєтеся пацієнткою і маєте право скаржитися на неналежно надані медичні послуги та добиватися компенсації, як і всі інші відвідувач_ки медичних закладів.

​

• Якщо під час пологів вам завдано тяжкі тілесні травми, слід подати заяву до поліції.

​

• Якщо ви стикнулися з недбалістю, приниженнями, дискримінацією або ушкодженнями, які не вважаються тяжкими, можна звернутися зі скаргою до головн_ої лікар_ки закладу, де проходили пологи, листом або електронною поштою.

​

• Також можна звернутися до департаменту або управління охорони здоров’я вашого міста чи області. Знайти контакт можна за посиланням: https://moz.gov.ua/uk/regionalni-upravlinnja

​

• Є опція подати скаргу в НСЗУ або МОЗ.

​

• Якщо вам не вдається владнати питання на цих рівнях, ви маєте право звернутися до суду. За можливості проконсультуйтеся з юрист_кою, як_а спеціалізується на медичній тематиці та правах жінок під час пологів.